Місце народження
Народився 7 липня 1978 року в Краматорську, Донецька область.

Освіта
2000 — закінчив Юридичну академію ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство».

Кар'єра
2000—2004 роки — слідчий і старший помічник прокурора з питань статистики прокуратури в прокуратурі Шевченківського району Києва.

2005—2006 роки — заступник гендиректора юридичної компанії «Рада».

2006—2007 роки — помічник народного депутата ВРУ V скликання Сергія Ківалова (Партія регіонів).

З 2007 року — суддя Окружного адміністративного суду міста Києва.

У 2009 році захистив кандидатську дисертацію за темою: «Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції».

З 16 квітня 2009 року — член Вищої кваліфікаційної комісії суддів за квотою Верховної Ради.

З 2010 року — голова Окружного адміністративного суду міста Києва. У вересні 2010 року Вища рада юстиції своїм рішенням призначила Вовка П. В. на посаду голови ОАСК.

30 березня 2015 на зборах суддів Окружного адміністративного суду Києва таємним голосуванням Павла Вовка було обрано головлю суду.

2017 рік — брав участь в конкурсі в новий Верховний суд, проте отримав негативний висновок щодо своєї доброчесності від комісії.

1 вересня 2019 року Вища рада правосуддя залишила Вовка на посаді судді ОАСК. Таким чином ВРП відмовила у клопотанні Генпрокуратури про відсторонення Вовка від посади судді.

21 січня 2020 року Вовка знову обрали головою Окружного адмінсуду Києва.

Плівки Вовка
НАБУ опублікувало аудіозаписи, де судді обговорюють позови до Окружного адмінсуду щодо зупинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, зміну складу ВККС, введення до її складу лояльних осіб, кваліфікаційного оцінювання тощо. ГПУ запросила у Вищої ради правосуддя тимчасове відсторонення Вовка, Погрібніченка і Шепітка, але отримала відмову. У листопаді 2019 року ГПУ за рішенням Шевченківського суду зупинила розслідування справи Вовка. Прокурорка ГПУ Юлія Малашич заявила, що в жовтні прокурори подали клопотання про продовження терміну попереднього слідства, але судді не змогли вчасно його розглянути.

2020 року журналісти «Слідство. Інфо» презентували двосерійний фільм-розслідування «Нарадча кімната» про зв'язки Павла Вовка з чиновниками і топ-посадовцями — міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, колишнім керівником Офісу президента Зеленського Андрієм Богданом, заступником генерального прокурора Романом Говдою. Розслідування створене на основі плівок НАБУ, які отримали у розпорядження журналісти.

У червні 2021 Печерський районний суд міста Києва зобов'язав Офіс генерального прокурора закрити кримінальне провадження про перші плівки з кабінету Вовка, процесуальне керівництво в яких здійснює ОГП.

Справа НАБУ
У декларації за 2016, поданій у березні 2017, Павло вказав володіння однією квартирою в Києві. У травні 2017 року НАБУ провело обшук у заміському будинку колишньої дружини Вовка. Цей будинок було внесено до декларації лише за 2017 рік.

Після обшуків львівський суд заарештував частину майна: документи, 20 тис. $, цінні монети, три золоті зливки по 50 грам. У жовтні 2017-го Апеляційний суд Київської області скасував арешт, пояснивши це тим, що його повинні були накладати в Києві.

17 липня 2020 року Вовку повідомили про підозру у створенні злочинної організації та захопленні влади. Вовк як Голова Окружного адміністративного суду Києва, разом з іншими суддями ОАСК підозрюються, серед іншого, у прийнятті замовних рішень, а сам Вовк — у захопленні влади в системі судоустрою. При цьому сам Павло заперечував отримання підозри, заявивши, що він у відпустці. Павло заявив, що не має наміру йти з посади після скандалу з плівками, а записи розмов назвав сфальсифікованими.

11 серпня 2020 року НАБУ оголосив в розшук Вовка та сімох інших фігурантів справи щодо захоплення влади Окружним судом. При цьому сам Вовк продовжував знаходитись на робочому місці.

1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя (ВРП) відмовилася відстороняти Вовка від керування Окружним київським судом Києва, пояснивши це тим, що він так і не отримав статус підозрюваного. Клопотання повернули Венедиктовій.

Статки
В декларації за 2014 рік суддя задекларував 400 000 грн в графі «дарунки, призи, виграші» і майже 1 млн грн в графі «дохід від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності» в колонці «сума одержаного доходу членів сім’ї».

Зі змісту декларації за 2015 рік у власності судді колекція картин, ікони, колекція марок, три елітні годинники (два з яких золоті), автомобіль Акура МДХ 2008 року випуску, а також грошові активи готівкою у розмірі 30 000 доларів США і 20 000 євро.

Сім'я
Офіційно розлучився у 2015 році. Є син і донька.