Новини

Кримінальне провадження проти колишнього заступника голови Верховного Суду Богдана Львова виходить на новий етап. У матеріалах справи з’явилися покази суддів господарських судів, які підтверджують, що Львов відігравав ключову роль у резонансній справі про магістральний нафтопровід «Самара – Західний напрямок».

Суть справи

У центрі історії – відомі як «труби Медведчука». Це майновий комплекс довжиною понад 1 400 км, що з’єднує Україну та Європу. У 2015–2017 роках, коли Львов очолював Вищий господарський суд, саме під його керівництвом розглядалися справи щодо права власності на цей стратегічний об’єкт.

Слідчі вважають, що тоді було організовано схему передачі труб під контроль структур, наближених до Віктора Медведчука. Збитки для держави оцінюють у мільярди гривень.

Нові свідчення

Зараз у справі з’явилися показання кількох суддів, які тоді ухвалювали або готували рішення:

Жанна Корнілова – суддя ВГСУ (2007–2018 рр.), нині у відставці;

Вадим Торчинюк – голова Господарського суду Рівненської області;

Наталія Політика – суддя Господарського суду Рівненської області;

Олена Крейбух – суддя Північно-західного апеляційного господарського суду;

Вікторія Коломис – суддя того ж апеляційного суду.

Усі вони виступають у статусі свідків. Їхні показання збігаються з версією слідства: рішення ухвалювалися під прямим впливом тодішнього голови ВГСУ Львова.

Матеріали прослуховувань

Додатковим доказом стали записи розмов суддів, де згадується ім’я Львова. За даними слідчих, ці розмови свідчать про наявність координації у прийнятті рішень, що грали на користь структур Медведчука.

Політичний підтекст

Цікаво, що ще у 2021 році медіа писали про можливий вплив Львова на «труби Медведчука». Однак активні процесуальні дії відновили лише наприкінці 2024 року – вже після того, як сам Віктор Медведчук дав свідчення у цій справі, прямо вказавши на роль колишнього президента Петра Порошенка.

Таким чином, справа Львова перетинається із більш широким розслідуванням політичних домовленостей та економічних інтересів, що виходять далеко за межі судової системи.

Станом на сьогодні

У червні 2025 року Богдана Львова взяли під варту.

Пізніше Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід – зараз він перебуває на волі.

Йому інкримінують пособництво у заволодінні майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України).

Захист Львова наполягає: справа має політичний характер, а докази слідства є недостатніми.

Чому це важливо

Справу Львова можна назвати прецедентною. Вперше в історії незалежної України слідство намагається довести персональну відповідальність голови вищого суду за масштабну економічну оборудку.

Для системи правосуддя це сигнал: суди більше не є «закритою кастою», а дії суддів і керівництва судових установ можуть стати предметом кримінальної відповідальності.