Новини

Суддя Верховного Суду Богдан Львов у себе на сторінці Facebook виклав свої роздуми та розрахунки про можливі помилки у матеріалах справ опираючись на деталі справи в якій він проходить.

***

Друзі, як ви пам’ятаєте, я неодноразово звертав увагу на наявність суттєвих нестиковок (помилок) у матеріалах про нібито наявність у мене паспорту і громадянства країни-агресора. Не буду знову повторюватись про суть тих нестиковок - всі вони детально описані на моїй Фейсбук сторінці.

Результатом мого заочного обміну думками з журналістами з приводу цих розбіжностей був черговий глухий кут: на всі помилки в документах, які я виявив (в цілому їх 6), журналісти нібито знайшли якесь логічне пояснення. І щодо неспівпадіння дат нібито виданих мені російських паспортів, і щодо невідповідності номеру паспорту в заяві про його видачу, і щодо «бланку з майбутнього» про заміну паспорту ітд.

Але, попри ці «логічні пояснення», мені довгий час не давало спокою одне просте питання: якщо допустити наявність однієї-двох помилок у пакеті документів однієї особи ще якось можна (людський фактор, бюрократичні прогалини ітд), то яка насправді реальна вірогідність 6 фактологічних помилок (тобто не просто одруківок/граматичних помилок) в одному такому пакеті документів щодо однієї людини?

Згадавши, що ще у 2022 році Спілка мертвих юристів публікувала подібне математичне обчислення вірогідності стосовно одного з аспектів ситуації з моїм нібито рашистським паспортом, я теж спробував знайти фахівця-математика, який би допоміг мені вирішити мою «дилему вірогідності».

Ознайомившись із моєю ситуацією, математик (через відсутність офіційної статистичної інформації щодо кількості помилок у паспортних документах, яка мала б дати більш точний результат) порадив скористатись для визначення ступеню вірогідності системою обчислення так званого «Розподілу Пуассона».

Оскільки я впевнений, що так само, як і я до цього, ви ніколи раніше не чули про цю математичну формулу, то ось, для розуміння, як її коротко описує Вікіпедія:
«Пуассонівський розподіл справедливий для подій, які мають малу ймовірність чи трапляються нечасто. Ним, наприклад, можна описати ймовірність того, що футболіст заб'є гол у конкретному матчі. Іноді футболіст забиває один гол, рідше два, ще рідше робить хет-трик, Пеле одного разу забив вісім. Найчастіше футболіст не забиває жодного».

Так от, якщо використовуючи цей Пуассонівський розподіл, взяти за основу навіть песимістичний для мене сценарій, при якому в кожному десятому пакеті документів є одна помилка, то вірогідність шести помилок в такому пакеті документів - увага! - 0,00000013%.

Коли я ввів ці параметри в ChatGPT (поступово стаю спеціалістом у цій сучасній технології) та попросив штучний інтелект перекласти ці відсотки на просту мову, то вийшло, що вірогідність такої кількості нестиковок як у моєму випадку - 1 випадок на 770 мільйонів.

Із таким високим «фактором везіння» мені, напевно, пора починати грати в лотерею… або, навпаки, ніколи в неї не грати…
А якщо серйозно, то такі результати застосування математики посилюють мою надію на справедливість.

Хоча я і без математики знаю, що єдиний паспорт і єдине громадянство, яке у мене коли небудь було, - це, я повторюсь у тисячний раз, громадянство України.

У формулі розподілу Пуассона (на зображенні) – значення наступні:
• ( P(X = k) ) — ймовірність того, що станеться ( k ) подій,
• ( \lambda ) — середнє число подій на одиницю часу (інтервал, площу тощо),
• ( e ) — основа натурального логарифму (приблизно дорівнює 2.71828),
• ( k ) — кількість подій,
• ( k! ) — факторіал числа k

Джерело: Facebook

Телеграм-канал "Спільнота: СУДДІ"