Новини

Вища рада правосуддя покарала попередженням суддю Київського суду за те, що вона накричала на учасника судового процесу. Роман Маселко вважає, що таке покарання замале й показує, що судді можуть спокійно підвищувати голос на роботі та їх за це ніхто не покарає. Раніше суддя позбавляла водійських прав протестувальників під час Революції Гідності.

3 квітня 2024 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ДП ВРП) розглядала дисциплінарну справу на суддю Шевченківського районного суду міста Києва Наталію Притулу.

Скаргу до ВРП подав ветеран АТО та ліквідатор аварії на ЧАЕС Дмитро Акімов. Його справу розглядала суддя Притула і, як каже скаржник, у день, коли суддя мала винести рішення, вона самовідвелася від справи після трьох років її розгляду. Також суддя накричала на Акімова.

Суддя пояснила, що самовідвелася від справи, бо Акімов звинуватив її під час судового засідання у вчиненні злочину. Також суддя каже, що Акімов негативно висловлювався у бік судді.

Для того, щоб розібратися у ситуації та дізнатися, що насправді відбулося на засіданні, можна було б послухати запис. Однак як виявила ВРП, цей єдиний запис пошкодили і на ньому тепер чути лише шум. У суді кажуть, що запис засідання змінили через 5 днів після інциденту з суддею. Там не знають хто і як його пошкодив. Притула ж не пам’ятає деталей подій під час засідання. Тому доповідач у цій дисциплінарній справі Роман Маселко попросив запис засідання у Акімова.

На цьому записі чутно, як суддя кричить на Акімова, бо він заявляє, що до справи не додали подані ним документи.

«Ви хочете зараз, щоб я витрачала час, з’ясовувала де ця справа. Вибачте, я справи не підшиваю. Я не можу проконтролювати серед своїх тисяч справ, чи все секретар підшила. Це фізично неможливо. А ви зараз мені пишете, що я упереджена і необ’єктивна, виношу, знаючи наперед, неправосудні рішення. Скажіть мені, будь ласка, як я можу слухати ваші справи взагалі, коли ви мені таке пишете?», — реагує криком суддя на слова Акімова.

Сварка закінчилася ударами судді руками по столу й словами: «У мене дуже велике бажання написати заяву про самовідвід, тому що я не можу бути об’єктивною при розгляді цієї справи, тому що мене, вибачте, звинувачують у тому — в кримінально-карному діянні, де немає вироку суду. Вибачте, я сприймаю це як образу».

Далі суддя йде в нарадчу кімнату та задовольняє свій самовідвід.

Захисник судді Ростислав Кравець на засідання ДП ВРП сказав, що не може довіряти отриманому звукозапису. Кравцю не чути там голосу судді, але чути доповідача у цій дисциплінарній справі. Також сама суддя не підтвердила та не спростувала, чи на записі те саме судове засідання.

Доповідач у цій справі Роман Маслеко вважає, що така поведінка судді неприпустима. У своєму висновку він вказує, що на засіданні ВРП формує стандарти поведінки судді, коли вирішує, за що карати суддів, а за що — ні.

«На моє переконання, суддя не може себе таким чином поводити. Це є грубе порушення суддівської етики, яке підриває авторитет до суддів та довіру до судової влади. Якщо такі дії не будуть відповідно покарані, то можна сказати, що ВРП заохочує подібні дії», — каже Маселко.

Маселко хотів у якості покарання відправити суддю Наталію Притулу на навчання у Національну школу суддів України для проходження курсів підвищення кваліфікації. Також він пропонував тимчасово відсторонити суддю на три місяці від роботи.

Колегія Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не підтримала Маселка, проте підтримала пропозицію іншого члена ВРП Сергія Бурлакова — застосувати до судді Притули дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Наталія Притула має довести, чи достатньо вона навчена та доброчесна, щоб продовжувати судити. Для цього служителька Феміди має пройти кваліфікаційне оцінювання, але, вона «хворіє», через що не з’являється на засіданнях у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. У «Фундації DEJURE» вважають, що суддя таким чином уникає оцінювання, бо боїться його не пройти.

Одне з питань, які розглядатимуть на оцінюванні, — це рішення судді Притули. Вона у 2014 році позбавила прав на три місяці Дениса Попова, який з іншими протестувальниками їхав до резиденції Януковича.

Подібні рішення переважно базувались на документах, які або були сфальшовані, або не містили доказів протиправної поведінки протестувальників. Ці рішення успішно оскаржували в апеляціях та касаціях або у Європейському суді з прав людини.

Також суддя у декларації доброчесності приховувала, що судила протестувальників у 2014 році.

Зараз у майновій декларації судді вказано, що вона володіє тільки будинком та має збереженими 400 тис. грн. До цього декларації судді перевіряли та виявили, що суддя не повністю відображає свої статки.

Джерело: «Слідство.Інфо»

Телеграм-канал "Спільнота: СУДДІ"