СУТЬ ПОРУШЕНЬ:

1. Заочне рішення без реального повідомлення сторони 20.02.2025 року суддя Чевилюк З.А. ухвалила заочне рішення, фактично не переконавшись у належному повідомленні відповідача. Суд знав, що я проживаю за кордоном, знав про мою електронну пошту як основний засіб зв’язку, але продовжив направляти кореспонденцію за адресою квартири, де я не проживаю. Результат — рішення винесено за відсутності сторони, без реальної можливості захисту. Це пряме порушення права на участь у процесі та ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

2. Прийняття позову на підставі недостовірних даних Позов був поданий із неправдивими відомостями щодо засобів зв’язку сторін: не вказані електронні адреси, зазначена невірна адреса відповідача, неправдиво заявлено про відсутність електронного кабінету ОСББ. Суддя не перевірила ці обставини і відкрила провадження. Фактично суд погодився розглядати справу на підставі недостовірної інформації.

3. Системне ігнорування заяв та доказів відповідача Протягом розгляду справи судом були проігноровані численні заяви, клопотання та докази, подані через систему «Електронний суд». Клопотання про витребування ключових документів, призначення експертиз, перевірку повноважень представників — залишались без належної процесуальної реакції. Натомість документи позивача приєднувались та приймались безперешкодно. Це створило очевидну процесуальну нерівність сторін.

4. Формальне блокування перегляду заочного рішення Ухвалою від 18.04.2025 року суддя повернула заяву про перегляд заочного рішення без розгляду. Суд фактично відмовився розглядати нові обставини, заявивши, що оцінює лише документи станом на дату винесення рішення. Таким чином інститут перегляду заочного рішення був зведений до формальності, а доступ до правосуддя — обмежений.

5. Допуск у засідання особи без підтверджених повноважень У засіданні 18.04.2025 року до участі була допущена особа без належного підтвердження представництва позивача. Суд зафіксував відсутність документа, що підтверджує повноваження, але все одно продовжив розгляд справи. Фактично суд розглядав справу без належного представника позивача.

6. Обмеження права бути почутим Під час відеоконференції суддя перебивала пояснення, змінювала тему розгляду та не дала можливості повністю викласти позицію щодо незаконності дій позивача. Ключові аргументи не були відображені в ухвалі. Це свідчить про однобічний підхід до оцінки доводів сторін.

7. Ненадання протоколу та технічного запису засідання Попри подану заяву та сплату судового збору, суд не надав: протокол судового засідання, технічний запис, журнал засідання, підтвердження належного повідомлення сторін. Це позбавило мене можливості перевірити законність винесення заочного рішення.

Суддя Хмельницький міськрайонний суд Колієв Сергій Анатолійович під час розгляду справи № 688/1083/25 допустив системні та взаємопов’язані порушення процесуального закону.

Судом приймалися та долучалися документи відповідача, подані поза ЄСІТС, без електронного підпису та без підтвердження їх направлення іншій стороні.

Попри мої письмові заперечення, такі документи були використані як докази при ухваленні рішення.

Судом було легалізовано так званий акт виконаних робіт, який не містить мого підпису, містить підпис адвоката у графі замовника, поданий із порушенням строків та має ознаки створення заднім числом.

Протоколи судових засідань складені неповно та спотворюють зміст моїх процесуальних заперечень. Подані мною зауваження до протоколів системно відхилялися, при цьому суд посилався на технічний запис, але відмовлявся привести протокол у відповідність до фактичного перебігу засідання.

Доступ до технічних аудіо та відеозаписів засідань фактично обмежувався та ставився в залежність від сплати судового збору. Після отримання записів підтвердилася неповнота протоколів, однак суд не усунув порушення. У судовому рішенні зазначено неправдиві твердження про нібито образливі повідомлення з мого боку, хоча наявні докази того, що саме адвокат допускав образливі висловлювання, що підтверджується відеозаписом судового засідання.

Лист адвоката Стасишина А. Л. із принизливими формулюваннями судом належним чином не оцінений.

Судом було порушено строки виготовлення повного тексту рішення та зазначено недостовірну дату його складення, після чого порушення виправлено ухвалою про описку.

Мої заяви про процесуальні порушення та фальсифікацію доказів були кваліфіковані як зловживання процесуальними правами без належного дослідження обставин. Після цього він пішов у відпустку. Його процесуальні порушення та допущені помилки згодом виправляли вже двоє інших суддів, розділивши справу на окремі провадження Сукупність цих дій свідчить про процесуальну упередженість, легалізацію сумнівних доказів та системне порушення принципу рівності сторін.

Куди я звернувся Дисциплінарна скарга подана до Вища рада правосуддя.

Заява про вчинення кримінальних правопорушень подана до Офіс Генерального прокурора України. Копію заяви направлено до Державне бюро розслідувань з вимогою внесення відомостей до ЄРДР.

Я, Скакун Сергій Михайлович, хочу залишити скаргу на суддю Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М. 11.11.2024 року виніс ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі №320/51143/24 та розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

По теперішній час адміністративна справа суддею не розглянута та законне судове рішення по ній не прийнято на протязі понад 15 місяців, що складає майже більше року. Не зрозумілі дії судді Лапія С.М. по адміністративній справі №320/51143/24 , яка є адміністративною справою незначної складності. У попередній справі 320/8/24 суддя Жук Р.В. за 5 місяців увалив рішення, за це йому велике ДЯКУЮ.

В діях судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. наявні ознаки безпідставного невжиття суддею заходів щодо розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення у справі № 640/9834/21 від 10.10.2024 та наданих позивачем пояснення до нього від 22.10.2024 року, зволікання протягом строку, встановленого законом та затягування їх розгляд на термін понад 14 місяців, у зв’язку із чим рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2022 по справі №640/9834/21 фактично залишається тривалий час належним чином не виконане, що на пряму пов’язано з обмеженням конституційних прав позивача в доступі до правосуддя у справі незначної важкості та належного виконання прийнятого судового рішення.

В наслідок бездіяльності судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. порушено гарантовані статтею 6 Конвенції права позивача. 23.09.2025 стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. до Вищої ради правосуддя від Сторча І.М. була надіслана дисціплінарна скарга щодо дисциплінарного проступку судді але вищевказані порушення з боку судді Панової Г.В. продовжують мати місце, у тому числі на час подання цієї скарги.

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року, яке набрало законної сили – 29 квітня 2025 року, у справі №320/27233/24 позовні вимоги позивача задовільнила у повному обсязі, у тому числі, було зобов`язано Державну фіскальну службу України/ Комісію з реорганізації Державної фіскальної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення Сторча Ігоря Михайловича станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.2023 перерахунку розміру його пенсії.

Для належного та своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі IV "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" КАС України, у якому визначено повноваження адміністративного суду з питань контролю за виконанням судових рішень. Судовий контроль за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, окрім розв`язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюється законність дій суб`єкта владних повноважень, який зобов`язаний виконати рішення суду, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку такого суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи під час вчинення дій (прийняття відповідних рішень) на виконання рішення суду. Брак визначених на законодавчому рівні належних і дієвих національних юридичних механізмів, які засновані на основних засадах судочинства й здатні забезпечити судовий захист, поновлення порушених прав і свобод кожної особи, може призвести до невиконання державою позитивного обов`язку виконати судове рішення (як невіддільного складника права кожного на судовий захист) з огляду на ускладнення або унеможливлення такого процесу, обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, чим спричинить порушення права особи на доступ до суду, знівелює дієвість судочинства, що є несумісним із принципом верховенства права, що його встановлено частиною першою статті 8 Конституції України. Згідно з частинами першою та другою статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з частинами першою-другою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З 16.09.2025 (більше ніж 4 місяці) у провадженні судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. знаходиться заява Сторча І.М. від 15.09.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі №320/27233/24 шляхом зобов’язання Державної фіскальної служби України/ Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України подати звіт про виконання судового рішення у строк встановлений судом /згідно ст.382 КАС України/. На дату подання цієї скарги вищевказана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду залишається не розглянутою суддею Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. та ухвала по ній не винесена.

Отримані через канцелярію судом клопотання позивача від 21 жовтня 2025, 17 листопада та 22 грудня 2025 року з приводу прискорення розгляду заяви Сторча І.М. від 15.09.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі №320/27233/24 шляхом зобов’язання Державної фіскальної служби України/ Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України подати звіт про виконання судового рішення у строк встановлений судом /згідно ст.382 КАС України/, та прийняття відповідної ухвали були залишені поза увагою суду, у зв’язку із чим рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі №320/27233/24 фактично залишається тривалий час належним чином не виконане.

Із зазначеного у скарзі часу, заява позивача, про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №320/27233/24 за позовом Сторча Ігоря Михайловича до Державної фіскальної служби України/Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій залишається нерозглянутою у суді та законне рішення по ній не прийнято.

Київським окружним адміністративним судом 16 вересня 2025 року була зареєстрована заява Сторча І.М. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2025, яке набрало законної сили – 29 квітня 2025 року, у справі №320/27233/24, яка була розподілена в автоматичному режимі для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. Із зазначеного часу та на час подання цієї скарги заява позивача, про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №320/27233/24 за позовом Сторча Ігоря Михайловича до Державної фіскальної служби України/Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій залишається нерозглянутою у суді та законне судове рішення по ній не прийнято.

22.10.2025 року позивачем через канцелярію суду було надано клопотання про прискорення судом розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2025, у справі №320/27233/24. 18.11.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшло повторне клопотання позивача про прискорення розгляду заяви про встановлення судового контролю але як і попереднє було залишено поза увагою судді Василенко Г.Ю. В подальшому аналогічне клопотання позивача останній раз надходило до суду через реєстрацію у канцелярії 23.12.2025 року, але як і попередні було залишено поза увагою судді Василенко Г.Ю. В діях (бездіяльності) судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. наявні ознаки безпідставного невжиття суддею заходів щодо розгляду заява позивача, про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №320/27233/24, зволікання протягом строку, встановленого законом та затягування її розгляд на термін понад 4 місяці, що на пряму пов’язано з обмеженням конституційних прав позивача в доступі до правосуддя у справі незначної важкості та належного виконання прийнятого судового рішення. Конституційний Суд України, аналізуючи приписи Основного Закону України щодо обов`язковості виконання судових рішень, неодноразово наголошував на потребі визначити на законодавчому рівні належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства, що їх установлено в Конституції України, та які уможливлюють забезпечення судового захисту, поновлення порушених прав і свобод особи. Так, Конституційний Суд України вказував, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); "обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання" (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019). Крім того, в Рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 Конституційний Суд України вказав на те, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.

В наслідок бездіяльності судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю порушено гарантовані статтею 6 Конвенції права позивача. З огляду на викладене, прошу притягти суддю Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю, до дисциплінарної відповідальності. До дисциплінарної скарги додаю: Ксерокопії клопотань про прискорення розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2025, у справі №320/27233/24: від 21 жовтня 2025, 17 листопада та 22 грудня 2025 року зі штампом КОАС про отримання. Усі зазначені мною відомості та подані матеріали є правдивими. Я обізнаний із тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності. Позивач /І.М.Сторч/

В електронний суд не була своєчасно внесена постава рішення суду по справі 199/14162/25

Номер провадження 3/199/7141/25.

У зв'язку з неоплатою адміністративного штрафу Постанова була передана до викончої служби, та в свою чергу виносить постанову про стягнення виконавчого збору та арешт коштів. 

Суддя Марич Є.В. нарешті 18.11.2025 року розглянув справу №320/26556/24, яку не розглядав з 10.09.2024,але приймаючи судове рішення по справі не здійснив розподіл судових витрат позивача у вигляді судового збору вкащавши, що. "Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні."

Хоча фактично позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у суммі 1211 грн.20 коп. Тепер будемо чекати на додатковий розгляд заяви позивача про прийняття додаткового рішення по справі та про повернення судового збору, а це все час...який не повернути.

Причина того всього неуважність судді Марича Є.В.

Київським окружним адміністративним судом 12 січня 2023 року була зареєстрована заява Сторча І.М. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2022 по справі №640/9834/21, яка була розподілена в автоматичному режимі для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В. і яка лише через 20 місяців, більше ніж півтора року , розглянула її та прийняла ухвалу від 18.09.2024 року про задоволення та про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2022 по справі №640/9834/21.

Із зазначеного часу та на час подання цієї скарги звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення у справі № 640/9834/21 від 10.10.2024 та надані позивачем пояснення до нього від 22.10.2024 року залишаються не розглянутими у суді та відсутня відповідна ухвала суду за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень.

16.04.2025 року позивачем через канцелярію суду було надано клопотання про прискорення судом розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення у справі № 640/9834/21 від 10.10.2024 та надані позивачем пояснення до нього від 22.10.2024 року.

07.05.2025 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло повторне клопотання позивача про прискорення розгляду звіту суб`єкта владних повноважень та наданих позивачем пояснень до нього але як і попереднє було залишено поза увагою судді Панової Г.В. В подальшому аналогічні клопотання позивача надходили до суду через реєстрацію у канцелярії 10.06.2025 та 30.07.2025 року але як і попередні були залишені поза увагою судді Панової Г.В.

В діях судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. наявні ознаки безпідставного невжиття суддею заходів щодо розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення у справі № 640/9834/21 від 10.10.2024 та наданих позивачем пояснення до нього від 22.10.2024 року, зволікання протягом строку, встановленого законом та затягування їх розгляд на термін понад 12 місяців, що на пряму пов’язано з обмеженням конституційних прав позивача в доступі до правосуддя у справі незначної важкості та належного виконання прийнятого судового рішення.

В наслідок бездіяльності судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. порушено гарантовані статтею 6 Конвенції права позивача.

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко Андрій Богданович 28 травня ц.р. відкрив провадження (справа 440/6688/25) відповідно до ст.ст.262,263 КАСУ на розгляд такої справи встановлено строк від 15 до 30 днів. Станом на 12 жовтня справа не розглянута.

На мою думку це - самоуправство. Суддя за цей час розглянув більше ніж 85 справ такої ж категорії, як і моя (не впевнений як правильно "типова" чи "зразкова")... , - але !

Провадження у всіх цих справах відкрито пізніше ніж моя !

Таким чином такі дії судді не можна назвати доброчесними, неупередженими, рівного ставлення до всіх сторін, навпаки - це дискримінація, обмеження моїх прав, надання переваги іншим, тримання мене у стані невизначеності та психологічному дискомфорті.

Вважаю, що таким чином суддя мститься мені за те, що я звернувся до Голови суду з проханням про дотримання строків розгляду моєї справи.

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 640/9723/22 за моїм позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Суддя у справі — Перепелиця А.М.Незважаючи на те, що позов було подано ще у 2022 році, ухвала у справі фактично розглядається вже понад два роки. Така затримка суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, які гарантують кожному право на розгляд справи упродовж розумного строку.Тривале зволікання з боку суду позбавляє мене можливості ефективного захисту мого права на належне пенсійне забезпечення та створює додаткові матеріальні й моральні втрати.

Справа мого чоловіка Панчук Андрія Миколайовича інваліда 1 групи